МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБСЕРВІСУ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ CANVA

Анотація

У статті представлено авторську методику розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників із використанням вебсервісу графічного дизайну Canva. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення цифрових навичок працівників освіти та науки в умовах цифровізації. Вебсервіс Canva розглядається як ефективний дидактичний інструмент розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників, візуалізації знань, підтримки академічної комунікації та формування інтерактивного контенту. Обґрунтовано концептуальні засади цифрової компетентності відповідно до національних та європейських рамок (DigComp, DigCompEdu, DigComp 2.2, національної Рамки цифрової компетентності громадян України Концептуально-референтної Рамки цифрової компетентності педагогічних й науково-педагогічних працівників), проведено аналіз сучасних досліджень щодо впровадження цифрових платформ в освіті. Визначено, що цифрова компетентність наукових працівників і викладачів університетів  відповідно до видів професійної діяльності включає навчальний, дослідницький, методичний, організаційно-комунікаційний та кросдіяльнісний складники. У межах дослідження розроблено двомодульний спецкурс, орієнтований на розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників засобами Canva. Проаналізовано відповідність функціоналу платформи кожному зі складників цифрової компетентності: створення графічних матеріалів, робота з шаблонами, інтерактивність, колаборація, дотримання авторського права. Запропонована методика включає мету, форми, методи, засоби, двомодульний спецкурс, що поєднує теоретичні знання з практичними навичками створення презентацій, інфографіки, постерів та інших елементів візуального оформлення. Методика базується на принципах інтерактивності, послідовності, доступності та практичної спрямованості. Показано, що використання Canva сприяє підвищенню ефективності академічної комунікації, розвитку вмінь спільної роботи, формуванню креативного мислення. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема щодо адаптації методики до різних освітніх контекстів та розширення методичного забезпечення.  Перспективами подальших досліджень є апробація ефективності розробленої методики у наукових установах і університетах.