ПОКАЗНИКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ У КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВЕБОРІЄНТОВАНИХ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ РЕСУРСІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14308/ite000802

Ключові слова:

цифрова компетентність, наукові працівники, веборієнтовані інформаційні системи, онлайн-енциклопедія, електронний науково-освітній ресурс, користувачі

Анотація

У дослідженні розглянуто проблему визначення показників цифрової компетентності (ЦК) наукових працівників у контексті використання веборієнтованих енциклопедичних ресурсів (ВЕР) як елементів цифрової академічної інфраструктури. Основна увага зосереджена на ролі ВЕР як платформ відкритої науки, що передбачає нові вимоги до цифрової підготовки дослідників, зокрема щодо роботи з онтологічно структурованими даними, метаданими, семантичними сервісами та редакційними стандартами цифрового середовища.

Авторським внеском у досліджувану проблему є уточнення переліку релевантних показників ЦК науковців на основі адаптації моделі DigComp 2.2 до потреб академічного середовища. Ці показники автором класифіковано за трьома традиційними компонентами: знання (про структуру та функціональність ВЕР, принципи семантичного веб, вимоги до цифрової публікації), уміння (аналіз контенту, верифікація джерел, редагування, інтеграція ВЕР у наукову діяльність, спільна робота з даними) та ставлення (участь у наповненні енциклопедій, дотримання системної узгодженості, практики академічного цитування).

Ключовим методологічним підходом виступає принцип самоузгодженості, який застосовано для оцінки відповідності трьох підходів до структурування цифрової компетентності цілям і задачам дослідження, а саме: функціонально-операційний, контекстно-інтеграційний та структурно-компетентнісний. Останній визнано найбільш релевантним, оскільки він дозволяє побудувати систему вимірюваних показників, що можна реплікувати, адаптувати до методик оцінювання та інтегрувати, за необхідності, в системи підготовки кадрів та підвищення кваліфікації.

Практичну базу дослідження становить досвід реалізації платформи «Українська електронна енциклопедія освіти», зокрема аналіз діяльності користувачів (авторів, редакторів і модераторів), що пов’язана зі створенням, редагуванням, оновленням і категоризацією контенту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Показники метрики:

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

Reich, J. (2020). Failure to disrupt: Why technology alone can’t transform education. Harvard University Press.

Weller, M. (2020). 25 Years of Ed Tech. https://doi.org/10.15215/aupress/9781771993050.01

Marikyan, D.& Papagiannidis, S. (2025) Unified Theory of Acceptance and Use of Technology: A review. In S. Papagiannidis (Ed), TheoryHub Book. Available at https://open.ncl.ac.uk/ ISBN: 9781739604400

Yee, M. L. S., & Abdullah, M. S. (2021). A Review of UTAUT and Extended Model as a Conceptual Framework in Education Research. Jurnal Pendidikan Sains Dan Matematik Malaysia, 11, 1-20. https://doi.org/10.37134/jpsmm.vol11.sp.1.2021

Marone, V., & Heinsfeld, B. D. (2023). “Everyone pursuing their dreams”: Google’s and Microsoft’s discourse on educational technology. Computers and Education Open, 4, 100138. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2023.100138

Пінчук О. П., Кондратова Л. Г., Литовченко О. В., & Полященко І. М. (2024). Вітчизняний і міжнародний досвід використання веборієнтованих автоматизованих систем інформаційних систем в освітньому процесі. Інноваційна педагогіка, 77, 276-281. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/77.55

Пінчук О. (2025). Оцінювання цифрової компетентності науковців і вчителів у роботі з веборієнтованими енциклопедичними ресурсами. Цифрова компетентність вчителя 2025: формуючи майбутнє освіти : збірник матеріалів / за заг.ред. О.В. Овчарук. 166-169 с. https://doi.org/10.33407/lib.NAES.id/eprint/745886

Пінчук, О. П., Кондратова, Л. Г., & Кохан, О. В. (2024). Веборієнтовані інформаційні системи підтримки поняттєво-термінологічного апарату педагогіки і психології. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, (102), 53–59. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series5.2024.102.11

European Commission: Joint Research Centre, Vuorikari, R., Kluzer, S., & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2, The Digital Competence framework for citizens : with new examples of knowledge, skills and attitudes, Publications Office of the European Union. https://data.europa.eu/doi/10.2760/115376

Ouchaouka, L., Laouina, Z., Moussetad, M., Talbi, M., Amrani, N., & Elkouali, M. (2021). The Effectiveness of a Learner-Centered Pedagogical Approach with Flipped Pedagogy and Digital Learning Environment in Higher Education Feedback on a Cell Biology Course. Int. J. Emerg. Technol. Learn., 16. https://doi.org/10.3991/ijet.v16i12.19125.

Zhou, J., & Bhat, S. (2021). Modeling Consistency Using Engagement Patterns in Online Courses. LAK21: 11th International Learning Analytics and Knowledge Conference. https://doi.org/10.1145/3448139.3448161.

De Lis González-Mujico, F. (2023). Measuring student and educator digital competence beyond self-assessment: Developing and validating two rubric-based frameworks. Education and Information Technologies, 1-26. https://doi.org/10.1007/s10639-023-12363-7.

Biggs, J. (1996). Enhancing teaching through constructive alignment. Higher education, 32(3), 347-364.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-20

Як цитувати

Пінчук, О. П. (2025). ПОКАЗНИКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ У КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВЕБОРІЄНТОВАНИХ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ РЕСУРСІВ. Збірник наукових праць "Information Technologies in Education" (ITE), (58), 90–100. https://doi.org/10.14308/ite000802