АУДІОВІЗУАЛЬНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПЛАТФОРМАХ WIKIMEDIA

О. П. Радкевич

doi:10.14308/ite000803

Автор(и)

О. П. Радкевич Інститут цифровізації НАПН України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2648-5726

DOI:

https://doi.org/10.14308/ite000803

Ключові слова:

Wikimedia, аудіовізуальний контент, відеоролики, анімація, інфографіка, інтерактивні формати, аудіовізуальне представлення, наукова інформація

Анотація

Актуальність статті зумовлена стрімким зростанням цифровізації освітньо-наукового простору, що потребує нових підходів до комунікації наукових знань. Традиційні текстові формати втрачають ефективність у сприйнятті інформації широкою аудиторією, особливо в умовах домінування візуального контенту в цифровому середовищі. З огляду на це, платформи Wikimedia, зокрема Wikipedia, Wikimedia Commons, Wikiversity тощо, розглядаються як частина інфраструктури цифрової науки, що охоплює академічне і публічне середовище. Представлення наукових концептів через зображення, анімацію, відео та інші інтерактивні формати сприяє кращому розумінню складних ідей, підвищуючи якість науково-освітньої комунікації. Такий підхід особливо актуальний в умовах глобалізації знань, коли наукові результати повинні бути доступними як для фахівців, так і для широкої громадськості. Метою статті є обґрунтування сучасних підходів до аудіовізуального представлення наукової інформації на платформах Wikimedia. Здійснено класифікацію наявного аудіовізуального контенту наукового спрямування на різних платформах Wikipedia, Wikimedia Commons, Wikiversity тощо. Обґрунтовано принципи аудіовізуального представлення наукової інформації в мережі Інтернет: ясності, точності та достовірності, вільного поширення наукових знань, залучення широкої аудиторії, дотримання вимог щодо вільного ліцензування, повага до авторських прав. Схарактеризовано приклади ефективного використання аудіовізуальних засобів для ілюстрації складних наукових концепцій у різних галузях знань, що значно полегшують розуміння абстрактних ідей, складних процесів та підвищують рівень зацікавленості аудиторії. Для якісного представлення аудіовізуального наукового контенту у Wikimedia сформовано рекомендації: залучення працівників наукових і освітніх установ, редакторів Wikimedia до розроблення та поширення вільно ліцензованого аудіовізуального контенту, який би ілюстрував результати наукових досліджень та пояснював складні наукові концепції; забезпечення якості та наукової достовірності створюваних матеріалів; розширення доступності аудіовізуального контенту, наприклад, шляхом додавання субтитрів до відео або альтернативних описів до зображень тощо.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Показники метрики:

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

Chen, H., Chiang, R. H., & Storey, V. C. (2012). Business intelligence and analytics: From big data to big impact. MIS quarterly, 1165-1188.

Kelleher, C., & Wagener, T. (2011). Ten guidelines for effective data visualization in scientific publications. Environmental Modelling & Software, 26(6), 822-827.

Tufte, E. R. (2001). The visual display of quantitative information (2nd ed.). Graphics Press.

National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. (2017). Communicating science effectively: A research agenda. The National Academies Press. https://nap.nationalacademies.org/catalog/23674/communicating-science-effectively-a-research-agenda

Medina, J. (2014). Brain rules: 12 principles for surviving and thriving at work, home, and school. Pear Press

Mayer, R. E., Lee, H., & Peebles, A. (2014). Multimedia learning in a second language: A cognitive load perspective. Applied Cognitive Psychology, 28(5), 653-660.

Wikipedia:Wikipedia Signpost. (2025, May 1). Recent research. https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Wikipedia_Signpost/2025-05-01/Recent_research

Scientific citation. (2025). Wikipedia. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Scientific_citation

Nicholson, J. M., Uppala, A., Sieber, M., Grabitz, P., Mordaunt, M., & Rife, S. C. (2020). Measuring the quality of scientific references in Wikipedia: an analysis of more than 115M citations to over 800 000 scientific articles. The FEBS Journal, 288(14), 4242–4248. https://doi.org/10.1111/febs.15608

Nielsen, F. A., Mietchen, D., & Willighagen, E. L. (2021). A comprehensive data set of citations with identifiers extracted from English Wikipedia. Quantitative Science Studies, 2(1), 1–17. https://direct.mit.edu/qss/article/2/1/1/97565/Wikipedia-citations-A-comprehensive-data-set-of

Wiki Workshop. (2022). A Map of Science in Wikipedia. https://wikiworkshop.org/2022/papers/WikiWorkshop2022_paper_4.pdf

Yang, P., Shoaib, A., West, R., & Colavizza, G. (2024). Open access improves the dissemination of science: insights from Wikipedia. Scientometrics, 129(11), 7083–7106. https://doi.org/10.1007/s11192-024-05163-4

Yang, L., & Colavizza, G. (2022). A map of science in Wikipedia. https://www.researchgate.net/publication/362729700_A_Map_of_Science_in_Wikipedia

Singh, V. K., Flöck, F., Redi, M., & Mami, M. (2020). Wikipedia Citations: A comprehensive data set of citations with identifiers extracted from English Wikipedia. arXiv. https://cris.unibo.it/bitstream/11585/948750/1/Singh%20et%20al.%20-%202021%20-%20Wikipedia%20citations%20A%20comprehensive%20data%20set%20of%20c.pd

Pascoe, M. A. (2025). Improving science communication and organization visibility through Wikipedia: A case study of the American Association for Anatomy. bioRxiv, 2025-04.

Tamari, R., & Friedman, D. (2023). Open Access science needs Open Science Sensemaking (OSSm): open infrastructure for sharing scientific sensemaking data. - Bing. (2023). Bing. https://www.bing.com/search?q=Tamari%2C+R.%2C+%26+Friedman%2C+D.+(2023).+Open+Access+science+needs+Open+Science+Sensemaking+(OSSm)%3A+open+infrastructure+for+sharing+scientific+sensemaking+data.&cvid=6319d3d7837b4d8f8044f84aa9a7131a&gs_lcrp=EgRlZGdlKgYIABBFGDkyBggAEEUYOTIICAEQ6QcY_FXSAQczNjdqMGo0qAIIsAIB&FORM=ANAB01&PC=U531

Creative Commons. (n.d.). About the Licenses. Retrieved June 12, 2025, from https://creativecommons.org/licenses/

Методичні засади формування та візуалізації знань: монографія. (2018). Методичні засади формування та візуалізації знань. Державний університет телекомунікацій. https://dut.edu.ua/uploads/l_1332_10839818.pdf

ЮРЧЕНКО, А. (2017). Візуалізація як основа формування знань та умінь майбутніх вчителів. Фундаментальные и прикладные исследования: современные научно-прак-тические решения и подходы: сборник материалов ІІ-й Международной науч, 385.

Suoranta, J. (2014). LEARNERS AND OPPRESSED PEOPLES OF THE WORLD, WIKIFY! Wikiversity as a Global Critical Pedagogy. ResearchGate. https://www.researchgate.net/publication/268224474_LEARNERS_AND_OPPRESSED_PEOPLES_OF_THE_WORLD_WIKIFY_Wikiversity_as_a_Global_Critical_Pedagogy

Галушко, Н. А. (2018). Візуалізація даних як інструмент популяризації науки та знань. Інформаційне суспільство, (28), 56–60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2018_28_10

Sustainability of Digital Formats: Planning for Library of Congress Collections. (2024). Loc.gov. https://www.loc.gov/preservation/digital/formats/

Mayer, R. E. (2009). Multimedia learning (2nd ed.). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511811678

Vrandečić, D., & Krötzsch, M. (2014). Wikidata: A Free Collaborative Knowledgebase. Communications of the ACM, 57(10), 78–85. https://dl.acm.org/doi/10.1145/2629489

Suhr, S. (2009). Science communication in a changing world. Ethics in Science and Environmental Politics, 9(1), 1-4.

Vrandečić, D., & Krötzsch, M. (2014). Wikidata. Communications of the ACM, 57(10), 78–85. https://doi.org/10.1145/2629489

Еннан, Р. Є. (2024). Здійснення і захист авторських прав у цифровому середовищі (в мережі Інтернет). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 2(86), 101-107.

Ware, C. (2019). Information visualization: Perception for design (4th ed.). Morgan Kaufmann. https://www.elsevier.com/books/information-visualization/ware/978-0-12-812875-1

Wikimedia Commons. (n.d.). Commons:Licensing. Retrieved June 12, 2025, from https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Licensing

Приходькіна, Н. О. (2024). Відкрита наука в сучасному дослідницькому просторі. Вісник післядипломної освіти. Серія «Педагогічні науки», 30(59), 109-134.

World Wide Web Consortium (W3C). (2020). Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.1. https://www.w3.org/TR/WCAG21/

Wikipedia. (n.d.). Wikipedia:Verifiability. Retrieved June 12, 2025, from https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Verifiability

Wikipedia. (n.d.). Wikipedia:Neutral point of view. Retrieved June 12, 2025, from https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Neutral_point_of_view

Fischhoff, B. (2013). The sciences of science communication. Proceedings of the National Academy of Sciences, 110(Supplement 3), 14033–14039. https://www.pnas.org/doi/full/10.1073/pnas.1213273110

Степаненко, А. І. (2015). Роль візуалізації процесу навчання в умовах навчального інформаційного середовища. https://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/1210/Stepanenko.pdf

Бондаренко, В. В. (2017). Оптимізація медіа-контенту для дистанційного навчання. Інформаційні технології в освіті, (29), 98–104. http://nbuv.gov.ua/UJRN/itvo_2017_29_16

Андрос, М. Є. (2023). Віртуальне освітнє середовище: вітчизняні реалії. Актуальні проблеми в системі освіти: заклад загальної середньої освіти–до університетська підготовка–заклад вищої освіти, (3), 153-163.